Гончарство – це обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду, а також цегли, кахлів, черепиці та іншої кераміки. На території України гончарство відоме з часів неоліту (V-VII тисячоліття до н. е.). Більшість керамічного посуду в Київській Русі виготовлялося на ручному гончарному крузі, що з’явився тут у II століття н. е. У XIV-XV століття почали застосовувати ножний круг. Через багаті поклади глини гончарство було розповсюджене по всій Україні, де виготовляли різноманітний посуд: горшки, миски й полумиски, глечики, макітри, барильця, баньки, декоративний посуд, дитячі іграшки тощо. Найбільші осередки гончарства, які працюють і сьогодні, – це Опішне, Косів, Бубнівка
