Іграшка є особливим витвором українського народного мистецтва, оскільки це те, без чого неможливо уявити дитинство. Саме тому виготовленню іграшок українці приділяли особливу увагу, використовували найрізноманітніші матеріали. До нас дійшли переважно керамічні та дерев’яні зразки XIX століття: ляльки, птахи, візочки, коники, меблі, дзиґи, вітрячки; механічні забавки; головоломки («мороки»); тарахкальця («хихички»). Окрім куплених, у кожній українській сім’ї їх виготовляли самотужки з лози, соломи, трави, парафіну, кісток, тканини, в Карпатській Україні – ще й з тіста та овечого сиру. Функцію сакральних оберегів виконувала зроблена з тканини вузликова лялька – мотанка (куккла), у давнину використовувалася в обрядах, пов‘язаних з народними святами. Також дослідники пов’язують ганчір’яні ляльки з культом предків
