Уперше він згаданий у списку домовласників у 1862 році як належний римо-католицькій капітулі. З того часу використовувався як житловий. У другій половині ХІХ ст. міська влада орендує його для своїх закладів. У 1890 році другий поверх на Перекопі займала родина предводителя повітового дворянства Петра Антоновича Косача. Тож у цьому будинку один час проживали дві видатні українські письменниці: Леся Українка – Лариса Косач та її мати Ольга Косач – Олена Пчілка.
У роки Першої світової тут, замість чиновників, розташувались різні військові організації, квартирували австрійські офіцери. Під час німецької окупації попід мурами будинку проходила межа єврейського гетто. Після Другої світової війни в будинку знаходились різні міські і обласні організації – проектне бюро, ощадна каса, бюро подорожей та екскурсій. В 1964 році в трьох кімнатах було влаштовано музей Лесі Українки.
