У 1941-1944 роках у Володимирі – Волинському функціонував концтабір «Норд-офлаг 365» (Шталаг 12), організований нацистськими окупантами. Загалом, за три роки гітлерівської окупації, тут розстріляно, померло від голоду, епідемій та катувань, за різними даними, понад 25 тисяч військовополонених. Усього тортури за колючим дротом пройшли до 42-х тисяч ув’язнених.
На місці поховання жертв концтабору після війни було міське сміттєзвалище. Проте впливові родини загиблих у концтаборі офіцерів домоглись, аби смітник розчистили. У 1967 році на місці концтабору споруджено меморіальний комплекс. Над створенням комплексу працювали видатні львівські митці: Теодозія Бриж – почесна громадянка Володимира-Волинського, Євген Дзиндра та архітектор Ярослав Назаркевич.
Композиція складається з дев’яти 12-ти метрових могил і двох скульптур: «Скорботна мати» і «В’язень». Початком є збірний образ матері, дружини, сестри та образ в’язня – символу невмирущого життя, здатного воскреснути з попелу. На постаменті викарбувані слова з вірша класика сучасної української поезії Дмитра Павличка. Комплекс являється пам’яткою історії національного значення