Володимирський собор (Патріарший кафедральний собор Св. Володимира) – православний собор у Києві, який побудовано в руському невізантійському стилі.
У 1852 р. Філарет, митрополит Московський, запропонував збудувати у Києві храм на честь майбутнього дев’ятисотріччя Хрещення Русі київським князем Володимиром. Громадяни з усіх частин Російської імперії почали масово жертвувати кошти на храм. Спорудження храму розпочалося в 1862 р., а закінчилося в 1882 р.
У радянські часи собор залишався відкритим храмом, виконуючи функції кафедрального собору Києво-Галицької митрополії Російської Православної Церкви. Під час німецької окупації собор був відреставрований, а на кінець 1943 р. було призначено його урочисте відкриття. Після визволення Києва від німців собор став кафедральним собором Російської православної церкви.
У 1988 р. тут відбувалися головні урочистості тисячоліття – хрещення Руси-України у Києві. У 1992 р., після утворення Української Православної церкви Київського Патріархату храм став Патріаршим кафедральним собором цієї конфесії.
Основна цінність Володимирського собору – це його унікальні розписи, завдяки яким храм отримав статус пам’ятки культури
