Києво-Печерська лавра – православний монастирський комплекс Української Православної Церкви в Києві. Ця святиня є однією із найбільших християнських центрів України, а також визначною пам’яткою історії та архітектури. Святиня відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання.
Обитель було засновано у 1051 р. за князя Ярослава, як печерний монастир. Це був один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. У 1058 р. над печерою було побудовано дерев’яну церкву. У XI столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі.
У XII столітті отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. На початку ХІХ ст. будівлі монастиря активно реставрують та розбудовують. У 1920 році лавру було закрито. Під час Другої світової війни у 1941 році радянські війська підірвали Свято-Успенський собор.
Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено з 1988 р. У 1990 році лавру внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини: Верхня лавра; Ближні печери; Дальні печери; Гостинний двір. На території Верхньої Києво-Печерської лаври діє музейний комплекс «Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», що є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам’ятники історії та культури
