Київська фортеця – комплекс фортечних споруд XVIII-XIX століття, що складається з кількох земляних укріплень і споруд. Ця пам’ятка становить основу Національного історико-архітектурного музей «Київська фортеця», де представлено найбільшу в Україні колекцію військово-історичної мініатюри.
Музей створено в 1927 році, він є єдиною в Україні пам’яткою фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та однією з найбільших у світі кам’яно-земляною фортецею, яка збереглася до наших днів.
Київська фортеця є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть. Історія фортифікації Києва почалась наприкінці V ст. Після монгольської навали у 1240 р. фортифікаційні укріплення занепали. Новий етап починається в період польсько-литовського владарювання – зводиться фортеця-замок на горі Хоривиця на Подолі (Литовський замок).
Вже перебуваючи під владою Російської держави, на території Києва були збудовані фортечні укріплення від Хрещатика до Печерська. Значна розбудова оборонних споруд Києва проводиться під проводом гетьмана Івана Мазепи за наказом імператора Петра I. Масштабні реконструкції проводилися також за правління імператора Миколи I, який затвердив план розширення фортеці
