Будинок першої стрілецької сірожупанної дивізії

У 1918 році у Володимирі-Волинському розпочалося формування Української сірожупанної дивізії – важливого військового з’єднання в історії України першої половини ХХ ст. Назва її пішла від сірого кольору солдатських одностроїв. До складу дивізії увійшли українці-учасники Першої Світової війни – колишні військовополонені з австрійських таборів.

Формуванням дивізії займалися капітан австрійської армії Кватернік і сотник Українських Січових стрільців Іван Косак. Тогочасні жителі Володимира, а саме діти і молодь, навчилися від сірожупанників співати наш державний гімн «Ще не вмерли Україна!». Згодом Перша Українська дивізія (така офіційна назва сірожупанників) була дислокована до Києва і стала у підпорядкуванні гетьмана Павла Скоропадського, котрий утворив Українську державу.

Проте, гетьман вважав, що з вояків, які побували у полоні, не буде захисників України і розформував дивізію. Штаб дивізії знаходився у тому приміщенні де нині військовий комісаріат (по вул. Січових Стрільців). На стіні будівлі встановлено меморіальну дошку памяті сірожупанників.