Городок

Одне з найдавніших міст Львівщини. Він розташований над річкою Верещицею (яка була колись повноводною і судноплавною) за 25 км від Львова. Місто отримало магдебурзьке право у 1389 р.

В минулому місто мало величезне господарське значення як важливий центр торгівлі сіллю завдяки своєму вдалому розташуванню, тому сучасники називали його «Городок Соляний». У науковій літературі місто іноді називають Городок Галицький або Городок під Львовом. За часів польського панування місто отримало другу назву – «Грудек Ягеллонський», на честь князя литовського та короля Польщі Владислава ІІ Ягайла, який любив це місто і часто приїжджав сюди на відпочинок та полювання.

Городок славився і Городоцьким ставом, пляж на якому був культовим місцем відпочинку усієї Галичини. Та це й не дивно, адже наприкінці ХIX ст. тут був яхт-клуб, тенісний корт. За оповідками місцевих жителів на ставі полюбляв відпочивати і молодий Іван Франко.

За австро-угорських часів тут, як і в більшості західно-українських міст, проживало багато євреїв. Найперші поселенці-євреї з’явилися тут ще у 1444 році. У 1908 році в Городку було 13 банків, 10 з них належали євреям.

Городок хоч і невелике місто, проте багате на пам`ятки сакральної архітектури, які наповнюють його душею. Місту вдалося зберегти характерну середньовічну забудову. Найдавнішою пам’яткою Городка є древнє городище, контури якого простежуються і сьогодні. Згодом на цьому місці був зведений замок, зруйнований у 1611р. татарами, пізніше виник міський парк.

На вулиці Мартовича розташований будинок Лонгина Озаркевича. Це був своєрідний культурно-просвітницький осередок міста. Саме тут читали українську поезію, звучала музика різних епох і стилів, а також народна пісня. У домі гостювали Іван Франко, художники Іван Труш, Олекса Новаківський, Олена Кульчицька з сестрою Ольгою. Сьогодні це районна бібліотека