Пам’ятка сакральної архітектури XVIII ст.
Дерев’яна церква св. Івана Хрестителя, побудована на місці старої церкви з 1403р., яка двічі у 1660 і 1752 рр. горіла. Через два роки після останньої пожежі збудували святиню, яка існує сьогодні. Церква тризрубна, триверха, розміром 19,8 х 6,8 м., яку завершують шоломоподібні бані увінчані маківками на сліпих ліхтарях. Має довкола стрімке піддашшя. Стіни під ним зашальовані дошками, а над ним покриті гонтом. Пізніше, зі сходу до вівтаря додали ризницю і поставили гігантську муровану дзвіницю, яка візуально “давить” на церкву.
Храм складається з трьох зрубів, великого центрального і двох бічних. Церковна споруда належить до унікальних витворів народної архітектури і перебуває під охороною держави.
Церква і дзвіниця (мурована) 1863 р. – пам’ятки національного значення.Серед архівних документів також зберігся привілей литовського князя Свидригайла 1443 р., у якому підтверджуються раніше надані привілеї церкві. Ще донедавна серед міщан ходили перекази, що у церкві Богдан Хмельницький брав шлюб. При церкві діяло братство, якому королі з 1643 по 1753 рр. надали і поновили 17 привілеїв.
З цією спорудою пов’язані долі таких визначних постатей як Лев Трещаківський, о. Володимир Лиско, блаженний отець Роман Лиско – священомученик УГКЦ, Улас Самчук та інші.