Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці

Пам’ятка архітектури XVI ст. державного значення.

Церква є унікальним зразком ренесансного зодчества в Україні. На місці нинішньої мурованої церкви колись стояла дерев’яна церква, перенесена сюди в 1547 році за дозволом самого короля Сигізмунда І Старого з передмістя Городка. У 1633 р. городоцький староста Фердинанд на Мирові Мишковський  дозволив замість  дерев’яної поставити муровану церкву. 1869 року стіни по периметру укріпили похилим кам’яним цоколем. У 1880-х роках дерев’яні куполи були замінені  новими.

Пізніше до північної стіни  прибудовано каплицю і  бокове приміщення, яке сьогодні є захрестям. Останню реставрацію здійснено у 1938 році.

Храм викладений із каменю та цегли. Перед Другою світовою війною учні школи Михайла Бойчука розробили проект розмалювання церкви, але здійснити його не вдалося. В дещо зміненому варіанті цей проект розпису реалізовано у 1950-х роках, але невдовзі його було замальовано і замінено менш художньо вартісним. Тоді ж у храмі споруджено іконостас.

У церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії зберігаються мощі новопроголошеного блаженного УГКЦ священномученика Петра Вергуна (1890–1957), уродженця м. Городка. На території храму в старовинних підвалах також розмістився Музей підпілля УГКЦ (Музей “катакомбної Церкви” 1946-1989 рр.) також наповнений релігійними експонатами часів Княжої Доби. До музею можуть потрапити всі бажаючі за попередньою домовленістю.