Вперше згадується у документах в 1588 р. Новий замок було збудовано у 1630-1635 рр. власником міста, великим коронним гетьманом Речі Посполитої С. Конєцпольським за проектом французького інженера Г. Л. де Боплана.
Це була потужна твердиня бастіонного типу у вигляді правильного п’ятикутника, з п’ятьма земляними бастіонами та куртинами між ними, всередині яких знаходились муровані з цегли і каменю каземати. Ззовні земляний вал замку був обкладений тесаним каменем, а сама фортеця обнесена ровом з водою. в’їзд до фортеці здійснювався через перекидний міст і браму.
Замок неодноразово витримував напади татар. Восени 1648 р. козацькі війська Б. Хмельницького впродовж 8 тижнів тримали його в облозі. Замок виконував свої оборонні функції до 1812 р., коли на вимогу росіян був зруйнований австрійцями.
В період радянської влади тут знаходився завод з ремонту автонавантажувачів. Нині замкові каземати перебувають в руїні.
На дитинці Бродівського замку знаходиться двохповерховий Палац Потоцьких, який було побудовано в середині ХVІІІ ст. (1704-1834 рр.) родиною Потоцьких. В ньому зберігались мистецькі колекції, бібліотека, зібрані Францішком Потоцьким (1788-1853), а наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. знаходився приватний музей картин і стародавніх меблів останньої власниці замкового палацу графині Ядвіги Жищевської.
Палац горів під час військових дій 1915 та 1920 років, а його збірки грабувалися. Остаточного спустошення палац і його інтер’єри зазнали в 1939-1941 роках під час першої радянської окупації західноукраїнських земель.
Зараз пам’ятка використовується в культурно-освітніх цілях: тут знаходяться приміщення школи, районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.
