Свято-Михайлівський кафедральний собор – пам’ятка архітектури місцевого значення і храм Православної церкви України. Саме у Свято-Михайлівському соборі був хрещений Святослав Ріхтер.
Собор побудований у 1856 році на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна. Загальні витрати на храм склали величезну суму – близько 37 тисяч карбованців – це майже вдвічі перевищувало річний бюджет Житомира. У 1856 році Свято-Михайлівський собор було освячено.
Після смерті благодійника, його поховали під вівтарною частиною церкви. У радянські роки його останки по-варварському викопали, після чого їх доля невідома.
Після Жовтневої революції і до 1927 року церква діяла як храм української автокефальної православної общини. Після цього будівля церкви довгий час використовувалася радянською владою як склад. У роки Другої світової війни німці зберігали тут конфісковані радіоприймачі, потім храм повернули віруючим, він залишався діючим до 1960 року.
Тоді були знесені малі куполи храму і зруйнована дзвіниця, на її місці звели двоповерхову споруду під кабінети. Тривалий час тут знаходився обласне товариство «Знання», а згодом – театр ляльок. У підвалі розташовувався склад магазину «Спорттовари».
21 листопада 1991 року приміщення храму було повернуто релігійній громаді, розпочалися служби. З періоду заснування храму на стінах собору уціліли два фрагменти іконопису, зробленого ще у XIX столітті.
В 2017 році біля собору було встановлено пам’ятник митрополиту Іларіону (професору Івану Огієнку).
Свято-Михайлівський кафедральний собор у Житомирі є однією з архітектурних родзинок міста. У ньому планують зробити розписи на трьох сотнях метрів будівлі. Розпис собору почали робити ще двадцять років тому. Собор є єдиним українським храмом, де триває процес відновлення старовинного українського розпису