Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (XVII ст.)

Гарнізонна церква святих апостолів Петра і Павла (відомий у Львові як костел Єзуїтів), збудована у стилі раннього бароко на початку XVII ст. за взірцем римської святині Іль-Джезу (Il Gesù) та є однією з найбільш культових споруд Львова. Храм є першою пам’яткою барокової архітектури у Львові.

Єзуїти, які представляли авторитетний орден католицької церкви, прагнули показати, наскільки впливова і могутня католицька церква. Тому було вирішено звести у Львові величезний собор, який би дивував своїми масштабами і красою. Будівництво мурованого храму розпочато у 1610 р. і загалом тривало 20 років. 1630 року костел був завершений і освячений львівським архієпископом Яном Анджеєм Прухніцьким.

Після ліквідації ордену єзуїтів 1773 року папою римським Климентом XIV храм адаптували на гарнізонний військового командування Австрійської армії, а 1830 року розібрали костельну вежу (що обула зведена 1702 р.). 1905 року львівський римо-католицький архієпископ Йосиф Більчевський здійснив коронацію ікони Матері Божої Замилування, поміщеної в каплиці у південній наві.

Храм свв. апп. Петра і Павла є однією з найбільших культових будівель Львова: його довжина – 41 м, ширина – 22,5 м, висота – 26 м. В інтер’єрі собору Святих Петра і Павла безліч фресок, статуй, барельєфів. Але головною прикрасою храму є прекрасний вівтар в стилі бароко, який був створений в середині XVIII ст.

З огляду на те, що у певний період історії храм виконував функцію гарнізонного храму міста, на даний час храмом опікуються капелани Центру військового капеланства Курії Львівської архиєпархії. За часів незалежності церкву було освячено та відкрито 6 грудня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Збройних Сил України. Для відвідування також доступний вражаючий музей-підземелля.