Площа Ринок – центральний майдан у Львові, історичне серце сучасного міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.
Після завоювання Львова польським королем Казимиром ІІІ Великим у 1349 р. центр міста був перенесений на сучасну площу Ринок. Ринок планувався за звичаями забудови німецьких міст, а для спорудження будівель були запрошені німецькі будівничі. В центрі площі розміщувалось міське управління, виконувались судові вироки, влаштовували різноманітні забави та процесії. До 1944 тут був розташований міський ринок. Не було, мабуть, в історії середньовічного Львова події, яка оминула б площу Ринок.
Площа Ринок має й певні особливості з огляду на містобудування – від площі відходять вісім вулиць, а не чотири, як було прийнято. Кожен будинок мав не лише власне архітектурне обличчя, але й власний колір, що отримало назву львівської поліхромії.
У 1793 році на Ринку було споруджено чотири фонтани, розміщені на кожному розі площі. Вони були швидше криницями, оскільки вода з них не б’є, а витікає. Дотепер на площі можна побачити скульптурні оздоблення фонтанів – образи міфічних богів – Діани, Амфітрити, Нептуна та Адоніса.
У XVIII столітті на Ринку з’явились перші ліхтарі, які працювали на гасі, а з другої половини XIX століття тут засяяли газові ліхтарі, які були замінені на електричні 1952 року. 1894 року через площу пройшла перша колія електричного трамваю. У 1998 році всі будинки площі Ринок увійшли до списку історичної спадщини ЮНЕСКО